спорохнявілий — рідше спорохні/лий, а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до спорохнявіти, спорохніти. 2) у знач. прикм.Який перетворився на труху, порохнявий. || Який згнив усередині. Спорохнявілий зуб … Український тлумачний словник
спорохнявіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
спорохнявілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здрухнілий — спорохнявілий [IV] … Толковый украинский словарь
струпішілий — Струпішілий: Струпішілий: змертвілий [47] зотлілий [XI] спорохнявілий, зотлілий [21] спорохнявілий [VI] … Толковый украинский словарь
спорохнілий — див. спорохнявілий … Український тлумачний словник
спорохніти — див. спорохнявіти … Український тлумачний словник
збутвіти — віє, Ол. Підгнити, струхлявіти, спорохнявіти, зотліти … Словник лемківскої говірки